Скордатура це техніка, яка використовується для зміни настройки струнно-смичкових інструментів за допомогою альтернативних налаштувань. Це дозволяє використовувати різні гармонічні можливості, ніж оригінальне налаштування. Музиканти з будь-якого походження використовували скордатуру для створення унікальних і цікаві звуки.
Давайте глибше розберемося, що таке скордатура і як її можна використовувати в музиці.
Що таке скордатура?
Скордатура це альтернативна техніка налаштування, яка використовується переважно на струнних інструментах, таких як скрипки, віолончелі, гітари та інші. Він був розроблений під час Період бароко класичної європейської музики (1600–1750) як засіб збільшення тонального діапазону рядок інструменти. Метою скордатури є зміна звичайних налаштувань або інтервалів між струнами для створення специфічних гармонійних ефектів.
Коли музикант застосовує скордатуру до струнного інструменту, це часто призводить до зміни стандартної настройки інструменту. Це створює нові тональні та гармонічні можливості, які, можливо, були недоступні раніше. Від зміни характеру нот до підкреслення певних тонів чи акордів, ці змінені налаштування можуть відкрити нові шляхи для музикантів, які зацікавлені у дослідженні творчих або унікальних звуків зі своїми інструментами. Крім того, скордатуру можна використовувати, щоб надати гравцям доступ до складних пасажів, зробивши їх більш зручними або керованими на їхніх інструментах.
Скордатура також відкриває захоплюючі можливості виконання для композиторів і аранжувальників, які шукають різні та інноваційні способи написання для струнних. Композитори, такі як Й. С. Баха часто писав музику, яка вимагала від гравців використання техніки скордатури для створення специфічних і часто складних музичних ефектів — ефектів, які інакше були б неможливі без цієї альтернативної техніки налаштування.
Переваги використання скордатури не можна недооцінювати; він надає набір інструментів, який дозволяє музикантам, композиторам і музичним аранжувальникам однаково досліджувати свою творчість щодо звукового оформлення та композиції без будь-яких обмежень через традиційні правила налаштування інструментів або попередньо визначені інтервали між струнами, які не обов’язково мають щось звуково цікаво про них самих по собі з композиційної точки зору...
Історія скордатури
Скордатура це практика перенастроювання струнного інструменту для створення музики в незвичайних тонах або для зміни її діапазону. Ця практика бере свій початок з епохи Відродження, і її можна знайти в багатьох культурах світу, від історичних придворних композиторів, таких як Жан Філіп Рамо, Арканджело Кореллі та Антоніо Вівальді, до різних народних музикантів. Використання скордатури було задокументовано для гітар, скрипок, альтів, лютень та інших струнних інструментів протягом всієї історії музики.
Хоча найдавніші докази використання скордатури належать до італійських оперних композиторів кінця шістнадцятого століття, таких як опера Монтеверді 1610 року «L'Orfeo“, згадки про скордатуру також можна знайти ще в роботах Йоганна де Грокейо дванадцятого століття в його рукописі про музичні інструменти під назвою Musica Instrumentalis Deudsch. Саме в цей період музиканти почали експериментувати з різними настройками своїх інструментів, причому деякі використовували альтернативні системи налаштування, такі як лише техніка інтонування та вібрато.
Проте, незважаючи на свою довгу історію та використання відомими композиторами, такими як Вівальді, на початку двадцятого століття скордатура здебільшого вийшла із загального вжитку. Однак останнім часом він пережив своєрідне відродження, коли експериментальні гурти, такі як Circular Ruins із Сіетла, досліджують альтернативні налаштування своїх альбомів. З розвитком технологій все більше і більше музикантів відкривають для себе цю унікальну методологію, яка створює унікальні тональності не доступний при грі на традиційних інструментах!
Переваги Скордатури
Скордатура це техніка налаштування, за допомогою якої струнні інструменти можуть створювати нові цікаві звуки та ефекти. Він полягає в зміні налаштування струн, що зазвичай виконується шляхом перенастроювання будь-якої або всіх струн інструмента. Ця техніка може надати широкий спектр нових звукових можливостей, які можна використовувати для створення унікальних музичних творів.
Давайте зануримося в переваги скордатури:
Збільшений діапазон експресії
Одна з найцікавіших переваг скордатури полягає в тому, що це дозволяє виконавцям розкрити розширений діапазон музичного вираження. Цей музичний діапазон може відрізнятися залежно від інструменту, але може включати такі ефекти, як тонкі зміни мелодії та гармонії, посилені техніки правої руки, різні тональні кольори та більший контроль над діапазоном. Завдяки скордатурі музиканти мають додаткову гнучкість у управлінні інтонацією. Настроювання окремих струн вище або нижче робить певні ноти легше грати в гармонії, ніж це було б, якби інструмент був налаштований традиційно.
На додаток до цих переваг, скордатура також пропонує музикантам унікальний спосіб мінімізувати типові проблеми зі струнними інструментами – інтонація, час відгуку та натяг струн – все без зміни стандартної настройки інструменту. Незважаючи на те, що розладна гра часто є невід’ємною частиною стилю та експресії будь-якого музиканта, завдяки техніці скордатури як студенти, так і майстри грають тепер мають додаткові інструменти для точного налаштування їх продуктивності.
Нові тональні можливості
Скордатура або «неправильне налаштування» струнних інструментів дає гравцям можливість досліджувати нові звуки, а також різні, іноді дивні можливості тональності. Цей метод налаштування передбачає зміну інтервалів між струнами на гітарі, скрипці чи басі для отримання нових захоплюючих ефектів. Використовуючи скордатуру, музиканти можуть створювати яскраві та незвичайні гармонічні поєднання, які можуть перенести навіть найпоширеніші мелодії в несподівані місця.
Перевага скордатури полягає в тому, що вона дозволяє музиканту вибирати власні інтервали та шаблони налаштування, які створюють абсолютно нові звукові пейзажі з альтернативними нотами в гамі – нотами, які зазвичай можуть бути недоступні, якщо ви повністю не переналаштуєте свій інструмент. Крім того, оскільки ви граєте на переналаштованому інструменті, доступно набагато більше можливостей для згинання струн і ковзання, ніж це можливо на стандартній настроєній гітарі чи басу.
Використання скордатури також може відкрити можливості для стилістичних експериментів. Гравці мають у своєму розпорядженні цілий набір технік гри, які можна використовувати в абсолютно нових аранжуваннях. Зокрема, техніка ковзання стала особливо популярною при використанні скордатури блюзові мелодії та жанри американської народної музики, такі як блюграс і кантрі. Крім того, ви можете знайти більш сучасні музичні стилі, такі як метал, які також використовують цю техніку; У 1981 році Slayer використовував легко налаштовані гітари скордатура Не проявляй милосердя!
Застосовуючи ці різні підходи за допомогою альтернативних методів налаштування за допомогою скордатури, музиканти можуть створювати звуки, які різко відрізняються від стандартної техніки налаштування без необхідності купувати додатковий інструмент - захоплююча перспектива для будь-якого гравця, який шукає щось дійсно унікальний!
Покращена інтонація
Скордатура це метод налаштування струнних інструментів, у якому струни інструмента налаштовуються на ноту, відмінну від очікуваної. Цей прийом впливає на обидва інструменти діапазон, тембр і інтонація.
Для скрипалів та інших виконавців класичної музики скордатура може використовуватися посилити музичні можливості твору, удосконалити інтонаційну точністьабо просто надати музиці іншого звуку чи текстури.
Застосовуючи скордатуру, скрипалі можуть різко поліпшити інтонацію. Наприклад, через фізику струнних інструментів, гра на певних інтервалах може бути складною за темпів, вищих за 130 ударів на хвилину (BPM). Грати певні акорди на інструменті стає легше, якщо ті самі градуси налаштовані по-різному. Налаштування відкритої струни А до F♯ дозволяє використовувати акорд ля-мінор на одному ладу на відміну від двох ладів зі стандартною настройкою. Це значно зменшує розтягування пальців на деяких моделях аплікатури, які інакше б напружували техніку гравця та точність інтонації.
Крім того, регулярне налаштування інструменту створює нові можливості з його міжкомпонентними гармоніями. Завдяки ретельним експериментам гравці можуть знайти унікальні налаштування, які дають цікаві тональні ефекти при виконанні разом з іншими інструментами чи вокалізацією!
Види скордатури
Скордатура це захоплююча практика в музиці, де струнні інструменти налаштовуються інакше, ніж звичайні. Це може створити унікальне звучання, і це в основному використовується в класичній і камерній музиці. Різні види скордатури можна використовувати для створення унікальних і цікавих звукових пейзажів.
Давайте розглянемо різні види скордатури, доступні музикантам:
Стандартна скордатура
Стандартна скордатура зустрічається в інструментах, які мають більше ніж одну струну, включаючи скрипки, гітари та лютні. Стандартна скордатура — це практика зміни настройки струн для досягнення бажаного ефекту. Ця форма налаштування використовувалася протягом століть і може значно змінити звучання інструменту. Його різноманітне використання варіюється від простого зміни висоти ноти, піднімаючи або опускаючи ідеальну квінту струни вгору або вниз, до повного налаштування інструмента по-іншому під час гри швидких пісень або соло.
Найпоширеніший тип скордатури називається «стандартним» (або іноді «сучасним стандартом»), який відноситься до типового звуку, створеного інструментом із чотирма струнами, налаштованими на EADG (найнижча струна ближче до вас під час гри). Цей тип скордатури не потребує зміни порядку, хоча деякі гравці можуть перемикатися між різними нотами, щоб створити цікавіші гармонії та мелодії. Загальні варіації включають:
- EAD#/Eb-G#/Ab – Стандартний альтернативний спосіб налаштування для загострення четвертого
- EA#/Bb-D#/Eb-G – Незначна варіація
- C#/Db-F#/Gb–B–E – Альтернативний спосіб для п’ятиструнної електрогітари
- A–B–D–F#–G – Стандартна настройка баритонової гітари
Розширена скордатура
Розширена скордатура відноситься до техніки різного налаштування певних нот на тому самому інструменті з метою створення різних звуків. Зазвичай це робиться на струнних інструментах, таких як скрипка, альт, віолончель або контрабас, а також використовується на деяких щипкових інструментах, таких як мандоліна. Змінюючи висоту однієї чи кількох струн, композитори можуть створювати мультифонічні та інші цікаві звукові якості, які недоступні зі стандартними налаштуваннями. Кінцевий результат може бути досить складним і динамічним, дозволяючи більший діапазон вираження, ніж при відкритому налаштуванні.
У результаті розширена скордатура протягом століть використовувалася композиторами різних жанрів і стилів, таких як:
- Йоганн Себастьян Бах який часто писав твори, які використовують переваги розширеної скордатури для створення унікальних текстур.
- Доменіко Скарлатті та Антоніо Вівальді.
- Джазові музиканти, які експериментували з ним з метою імпровізації; Джон Колтрейн був особливо відомий тим, що використовував переваги несподіваних звуків з різних настроїв струн у своїх соло.
- Деякі сучасні оркестри навіть наважуються на цю сферу, використовуючи електронні інструменти у своїх композиціях, наприклад «Стати океаном» композитора Джона Лютера Адамса який використовує скордатуру спеціально для того, щоб створити враження приливних хвиль через незвичайні акорди та ноти оркестру.
Спеціальна скордатура
Скордатура це коли струни струнного інструменту налаштовані інакше, ніж його звичайна настройка. Цей метод налаштування використовувався в камерній і сольній музиці епохи бароко, а також у традиційних музичних стилях з усього світу. Спеціальна скордатура має різні, іноді екзотичні настрої, які можна використовувати, щоб викликати традиційні народні звуки або просто дослідити та розширити творчість.
Приклади спеціальної скордатури включають:
- Крапля А: Налаштування Dropded A відноситься до звичайної практики налаштування однієї або всіх струн на повний крок нижче від звичайного стандартного налаштування, що зазвичай призводить до нижчого діапазону звуку. Можна опустити будь-яку струну з E, A, D, G на одну сходинку вниз – наприклад, DROP D можна виконати на гітарі, розстроївши всі струни на два лади нижче, ніж зазвичай (у цьому випадку четверта струна повинна залишатися незмінною). На віолончелі це буде розстроювання струни G на один лад (чи більше).
- Налаштування 4ths: Налаштування 4ths описує практику перенастроювання двооктавного інструменту таким чином, щоб кожна струна була на досконалу кварту нижче попередньої (мінус два півтони, якщо послідовність розташовується більше ніж на дві ноти). Ця настройка може створювати унікальні та приємні акорди, хоча спочатку це може здатися деяким гравцям незручним, оскільки вимагає незвичайної моделі рукоятки. Головна перевага використання цієї техніки на чотири- або п’ятиструнному інструменті полягає в тому, що вона дозволяє легко координувати роботу всіх струн під час гри гам і арпеджіо в певних позиціях грифа вгору та вниз.
- Октавний рядок: Октавне струнування передбачає заміну одного або кількох рядів звичайних струн на додатковий одинарний ряд, який налаштований на октаву вище початкового відповідника; таким чином гравці можуть досягти більшого басового резонансу з меншою кількістю нот. Наприклад, якщо у вас є п’ятиструнний інструмент, ви можете замінити найнижчу або найвищу ноту їхніми вищими октавами – струна G на гітарі стає 2-ю октавою G, а 4-я на віолончелі тепер грає 8-ю октаву C# тощо. Цей тип також може включати заміну місць. порядок природних нот в межах одного сімейства – таким чином створюючи перевернуті послідовності арпеджіо або «невиразні акорди», де однакові інтервали відтворюються на кількох ладах одночасно.
Як налаштувати інструмент
Скордатура це унікальна техніка налаштування, яка використовується на струнних інструментах, таких як скрипка та гітара. Це передбачає зміну звичайної настройки струн для іншого звуку. Зазвичай використовується для створення спеціальних ефектів, орнаментів і стилів виконання.
У цій статті ми розглянемо, як налаштувати інструмент за допомогою так званої техніки скордатура.
Налаштування на певну тональність
Скордатура це практика налаштування струнного інструмента на певну тональність. Цей метод часто використовується для створення унікальних тональних якостей або отримання бажаного звуку під час відтворення певних музичних творів. Змінюючи налаштування, він відкриває нові можливості для гармонійних і мелодійних співвідношень у традиційній музичній нотації, а також надає можливості для більш авантюрних і нетрадиційних звуків для імпровізованих виступів.
У сучасній практиці скордатура широко використовується в джазовій та поп-музиці, щоб відрізнити її від традиційної західної тональності. Гравці також можуть використовувати його, щоб отримати доступ до більш розширених голосів акордів або встановити певні шаблони за допомогою відкритих струн, що може бути особливо корисним для виконання на акустична гітара.
Скордатуру можна застосовувати двома різними способами:
- По-перше, розстроюючи відкриті струни інструменту так, щоб вони відповідали висоті певних нот, пов’язаних із вибраною тональністю;
- Або, по-друге, перенастроюючи окремі ладові ноти та залишаючи всі інші струни на початковій висоті, щоб акорди мали інше звучання, ніж зазвичай, але залишалися в межах встановленої тональності.
Обидва підходи ефективно вироблятимуть звуки, відмінні від тих, які зазвичай асоціюються з інструментом, налаштованим традиційно, а також створюватимуть деякі незвичайні гармонічні можливості, які часто досліджуються під час курсів імпровізації чи джем-сейшнів.
Налаштування на певний інтервал
Настроювання струнного інструмента на певний інтервал називається скордатура і іноді використовується для отримання незвичайних ефектів. Щоб настроїти струнний інструмент на унікальну або вищу висоту, необхідно відрегулювати настройку струн на грифі. Регулюючи довжину цих струн, важливо мати на увазі, що потрібен час, щоб вони повністю розтягнулися й увійшли в нове натягнення.
Скордатуру також можна використовувати для альтернативних настроїв у різних музичних стилях, таких як народна музика чи блюз. Цей тип налаштування дозволяє для кожної відкритої струни на вашому інструменті створювати різні акорди, інтервали або навіть гами. Деякі поширені альтернативні налаштування включають "drop D' tuning як використано Metallica та Rage Against the Machine та налаштування "подвійного падіння D". що забезпечує більшу гнучкість ключових змін.
Вивчення альтернативних налаштувань може допомогти вам створити інший звук під час написання музики та гри на концертах; він також може надати вашому інструменту абсолютно нового характеру, якщо його змішати зі стандартним (EADGBE) запчастини для тюнінгу. Скордатура цікавий спосіб дослідити універсальність вашого інструменту; чому б не спробувати?
Налаштування на певний акорд
Як і на інших струнних інструментах, скордатура можна використовувати для створення певної якості звуку. Налаштувавши інструмент на певні акорди, композитори та виконавці епохи бароко Ayala скористалися цією технікою. Цей тип налаштування все ще популярний сьогодні, оскільки дозволяє гравцям створювати унікальні тембри, які інакше були б недоступні.
Існує кілька способів налаштувати інструмент відповідно до акорду. Досвідчені гравці можуть генерувати багато різних звуків, окреслюючи арпеджіо та окремі інтервали на основі різних акордів (наприклад, I–IV–V) або шляхом зсуву діапазонів регістрів або зміни рівнів натягу струн у зв’язку з їх конкретною оркестровкою чи композицією, бажаною в будь-який момент у виконанні твору.
Щоб налаштувати свій інструмент відповідно до певного акорду, вам знадобиться:
- Ознайомтеся з нотами, необхідними для цього конкретного акорду.
- Відповідним чином змініть струни свого інструмента (на деяких інструментах для цього є спеціальні струни).
- Перевірте правильність інтонації – незначні зміни висоти можуть потребувати додаткової уваги.
- Перевірте темперамент у всьому діапазоні та внесіть незначні коригування, якщо це необхідно.
- Доопрацюйте свій скордатура налаштування налаштування.
Висновок
Насамкінець скордатура є корисним інструментом для виконавці на струнних інструментах що дозволяє їм змінювати висоту звуку свого інструменту. Він використовувався в класичній, народній і популярній музиці протягом століть. Його навіть можна використовувати для творчого самовираження в імпровізації та композиції.
В результаті скордатура може бути ан надзвичайно ефективний засіб для сучасного музиканта.
Короткий зміст скордатури
Скордатура це техніка налаштування, яка використовується переважно для струнних інструментів, таких як скрипка, гітара та бас. Цю техніку можна використовувати, щоб надати інструменту унікального звучання, водночас граючи в стандартній нотації. за перенастроювання струн інструменту, гравці можуть досягати різних тембрів, які відкривають недоступні іншим чином можливості для їхнього репертуару та композицій.
Скордатуру можна використовувати для адаптації будь-якого інструменту до альтернативної системи налаштування або навіть для створення нових акордів і аплікатури на іншому наборі струн. Основне призначення скордатури - створення нового гармонічні фактури та мелодичні можливості зі знайомими інструментами. Хоча ця техніка зазвичай використовується класичними музикантами, останнім часом вона також стала популярною серед виконавців різних жанрів музики.
Scordatura іноді може змінювати лад набагато далі від стандартного, ніж це влаштовує деяких музикантів; однак його використання забезпечує неймовірну гнучкість і простір для творчості при правильному застосуванні. Музиканти, які вирушають у цю подорож, винагороджуються новим способом дослідження звукових можливостей свого інструменту шляхом експериментів із неординарні настройки та озвучення!
Переваги скордатури
Скордатура може мати багато музичних переваг, наприклад, пропонувати гравцеві більше свободи творчості під час музичних виступів або відкривати нові можливості для унікальних музичних ідей. Це також дозволяє музикантам створювати цікаві тональні кольори «настроювати» струни струнного інструмента іншим способом.
Налаштування певних інтервалів може забезпечити більший динамічний діапазон і гнучкість або навіть зробити можливими незвичайні акорди. Цей тип «альтернативного» налаштування особливо корисний для смичкових інструментів, таких як скрипка та віолончель, де досвідчені гравці можуть швидко перемикати скордатуру та стандартну настройку, щоб отримати доступ до ширшого діапазону звучності.
Техніка також пропонує композиторам набагато більший простір для творчості, оскільки вони можуть писати музику, спеціально розроблену для скордатури. Певним творам може бути корисно, якщо певні ноти налаштовані вище або нижче, ніж зазвичай, на одному конкретному інструменті, що дозволяє досягти звуків, які неможливо створити за допомогою традиційного фортепіанного письма чи методів аранжування органу.
Нарешті, більш сміливий музикант може використовувати скордатуру для створення атональних імпровізацій серед більш традиційних тональних творів – наприклад, струнні квартети, у яких лише один гравець використовує альтернативну настройку, можуть створити грайливі спотворення сприйнятих гармонічних структур.
Я Йост Нуссельдер, засновник Neaera і маркетолог із контенту, тато, я люблю випробовувати нове обладнання з гітарою в основі моєї пристрасті, і разом зі своєю командою я створюю детальні статті в блозі з 2020 року. щоб допомогти вірним читачам порадами щодо запису та гітари.
