Основна частота, також відома як «фундаментальна» або «перша гармоніка», для музики є тим самим, що перше крісло для симфонічного оркестру.
Це найнижча частота в гармонійному ряді та відправна точка для решти тонів, які складають музичний твір.
У цій статті ми розглянемо, що таке основна частота, її значення в музиці та як використовувати її у своїх композиціях.
Визначення основної частоти
Основна частота, або перша гармоніка складної звукової хвилі, — це просто частота, яка створює коливання звуку з найменшою амплітудою. Його часто називають «тональним центром» звуку, тому що кожна нота в гармонійному ряду отримує від нього свою висоту.
Основна частота ноти визначається двома факторами — її довжиною та напругою. Чим довша і натягнутіша струна, тим вища основна частота. Такі інструменти, як фортепіано та гітари, які складаються зі струн, які вібрують під час перебирання, використовують цей принцип для створення діапазону висоти.
Технічно кажучи, основна частота відноситься до окремих синусоїдальних часток у складеній формі хвилі, і ці самі синусоїдальні частки відповідають за передачу нашого музичного сигналу та частот, з якими ми ідентифікуємо тональність. Це означає, що розуміння того, як використовувати цю найпростішу форму тональності в музиці, може допомогти нам створювати ефективні мелодії, гармонії та ритми, які будуть мелодійно ефективними для наших смаків.
Як основна частота використовується в музиці
Основна частота, також відома як основна висота або перша гармоніка, використовується для створення мелодій і ефектів у багатьох жанрах музики. Це важлива концепція, яку необхідно зрозуміти, щоб досягти кращої якості звуку в будь-якому типі виробництва та гри на інструментах.
У контексті музики основна частота – це низький тон, який утворюється під час взаємодії звукової хвилі з навколишнім середовищем. Частота цього тону визначається його довжиною хвилі; це, у свою чергу, залежить від періодичності вібрації або швидкості об’єкта, який її створює – інструментальної струни, голосових зв’язок або форми хвилі синтезатора серед інших джерел. Отже, тембр та інші аспекти, пов’язані зі звуками, можна змінити шляхом зміни одного конкретного параметра – їх основної частоти.
З точки зору музики, цей параметр значною мірою впливає на те, як ми сприймаємо два тони, які грають одночасно: чи відчуваються вони гармонійно (при дрібних ударах) чи дисонансно (коли присутні помітні удари). Інший впливовий аспект стосується того, як ми інтерпретуємо каденції та акорди: певні збіги між висотою можуть викликати певні ефекти залежно від їх відповідних основ; оскільки такі компоненти можуть працювати разом, створюючи очікувані, але цікаві результати, які складають більш складні структури, такі як мелодії та гармонії загалом.
Нарешті, але дуже важливо для сучасних стилів виробництва: додавання контролю над основними частотами дозволяє нам ефективно використовувати такі ефекти, як фазування та хорус, які значною мірою залежать від точного контролю висоти над окремими треками, сплетеними разом у більші звукові пейзажі. Завдяки тональній стабільності для всіх аудіоджерел в одному просторі можна створювати цікаві нові тембри, зберігаючи фонові мелодичні лінії, що зберігаються протягом усього міксу чи аранжування.
Фізика звуку
Перш ніж заглиблюватися в основи частоти в музиці, важливо зрозуміти фізику звуку. Звук – це тип енергії, який створюється вібруючими об’єктами. Коли щось вібрує, воно створює частинки повітря, які натикаються на наступний набір частинок повітря та рухаються у вигляді хвилі, поки не досягнуть вуха. Цей тип руху відомий як «звукова хвиля». Ця коливальна звукова хвиля має різні фізичні властивості, наприклад частоту.
Як утворюються звукові хвилі
Щоб ми могли почути звук, вібруючий об’єкт повинен створювати коливання в повітрі. Це відбувається за рахунок хвильового руху стиснень і розріджень, який рухається від джерела через навколишнє повітря. Хвильовий рух має частоту і довжину хвилі. Проходячи по повітрю, він поділяється на окремі хвилі, які складаються з багатьох частот на різних рівнях амплітуди. Вібрації потрапляють у наше вухо та змушують барабанну перетинку вібрувати на певних частотах, що дозволяє нам інтерпретувати їх як звук.
Найнижчу частоту звукової хвилі називають її основною частотою або основним тоном. Зазвичай це те, що ми б сприймали як «ноту», пов’язану з інструментом або голосом. Коли інструментальна струна вібрує вздовж своєї довжини, створюється лише одна частота: її основний тон. Якщо об’єкт вібрує вздовж половини своєї довжини, буде створено дві повні хвилі та буде чути два тони: один вищий, ніж раніше (його «розділена нота»), і один нижчий (його «подвоєна нота»). Це явище стосується всіх інструментів, які можуть відтворювати кілька тонів залежно від того, яка частина їх структури збуджується під час вібрації, наприклад, струнних або духових інструментів, таких як флейта.
Основною частотою також можна маніпулювати за допомогою таких прийомів, як гармонія – де кілька нот відтворюються одночасно для отримання більших звуків – а також акорди – де дві або більше нот граються разом з інтервалами, меншими за октави – в результаті чого звуки багатші, які часто залежать від ці модуляції оригінального основного тону багато в чому їх характер і відчуття емоційності. Розуміючи, як частота створює звукові хвилі та взаємодіє з іншими частотами, музиканти можуть використовувати ці принципи для створення потужної музики, сповненої експресії та емоцій, яка глибоко резонує з аудиторією як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях.
Фізика частоти та висоти тону
Фізика звуку в основному базується на частоті та висоті. Частота — це, в основному, кількість разів, коли звукова хвиля завершує повний цикл за секунду, тоді як висота — це суб’єктивне відчуття частоти, яку можна почути як низькі або високі тони. Ці два поняття взаємопов’язані, і основна частота визначає музичну ноту в будь-якому інструменті.
Основна частота – це акустична хвиля, що випромінюється вібруючим об’єктом, яка має ту саму частоту, що й усі інші акустичні хвилі, створені цим об’єктом, що визначає його музичну ноту. Це означає, що для будь-якого конкретного інструменту його чутний діапазон висот починається з основної частоти і продовжується вгору до частот вищого порядку, створених обертонами або гармоніками. Наприклад, ідеальна гітарна струна містить кілька гармонік, частоти яких кратні її основній частоті, наприклад подвійні (друга гармоніка), потрійні (третя гармоніка) і так далі, поки врешті-решт вона не досягне на одну октаву вище початкової висоти.
Міцність основ може залежати від багатьох факторів, таких як розмір струни, натяг і матеріал, використаний для створення інструменту, або тип обладнання обробки сигналу, що використовується для його посилення; отже, коли справа доходить до створення музичних компонентів, їх слід ретельно розглядати, щоб кожен нюанс мав достатню чіткість, не переважаючи один над одним і не створюючи занадто сильного відлуння.
Основна частота в музичних інструментах
Основна частота є ключовим поняттям, яке слід розуміти при обговоренні будь-якого музичного інструменту. Це основна частота звуку, який присутній, коли нота грає на інструменті. Основну частоту можна використовувати для аналізу способу гри ноти, а також тембру та звучання інструменту. У цій статті ми обговоримо концепцію основної частоти та її використання в музичних інструментах.
Як основна частота використовується для ідентифікації музичних нот
Основна частота використовується музикантами для визначення та ідентифікації музичних нот. Це основна частота періодичної звукової хвилі, і вона вважається головним, що формує характеристики тембру («текстура» або якість тону звуку). Тембр найчастіше асоціюється з різними інструментами або голосами, оскільки кожен з них має свої власні відмінні типи тонів, які роблять їх впізнаваними, навіть якщо вони грають одну і ту ж ноту.
Коли інструмент або голос грає ноту, він вібрує з певною частотою. Цю частоту можна виміряти, а висоту цієї ноти можна визначити на основі її положення відносно інших нот. Нижчі частоти зазвичай асоціюються з нижчими нотами (нижчими тонами), а вищі частоти зазвичай відповідають вищим нотам (вищим тонам).
Ця частота, виміряна відносно музичних нот, відома як основна частота, яку також можна називати «висотою» або «основним тоном». Простіше кажучи, основна частота допомагає нам визначити, яку ноту грає щось, тоді як тембр говорить нам, на якому інструменті чи голосі це грається.
Під час музичного виробництва основні частоти допомагають нам розрізняти різні інструменти, які грають на подібні ноти, наприклад знати, коли є альт, а не скрипка, яка видає дуже високі тони. Ідентифікація цих мелодій допомагає композиторам створювати унікальні звуки та вдосконалювати свої композиції під час мікшування в постпродакшн. У ситуаціях живого виконання інструментам можуть знадобитися тюнери, які вимірюють унікальні фундаментальні характеристики кожного інструменту, щоб виконавці завжди точно досягали бажаного діапазону нот під час виконання. Розуміючи, як фундаментальні частоти можуть допомогти нам краще їх ідентифікувати під час створення музики як для живого, так і для студійного використання, ми отримуємо безцінне розуміння того, як створювати різноманітні мелодії для задоволення наших слухачів!
Як різні інструменти створюють різні основні частоти
Основна частота є одним із найважливіших атрибутів музичних інструментів, оскільки вона визначає висоту та тон музичного звуку. Кожен інструмент виробляє власну унікальну основну частоту на основі різних факторів, таких як його довжина та матеріал, з якого він виготовлений. Щоб спростити, довжина інструменту безпосередньо пов’язана з розміром його звукових хвиль.
Наприклад, коли струну на гітарі щипнуть, вона вібрує з певною швидкістю (залежно від того, наскільки сильно її щипнули), що перетворюється на її основну частоту (у діапазоні чутності для людини), що створює певні обертони. Подібним чином дзвін або гонг будуть вібрувати під час удару та створювати певні частоти, пов’язані з їх масою чи розміром.
Розмір і форма дерев’яних духових інструментів також впливають на їх основну частоту, оскільки вони, по суті, являють собою труби, що дуються вітром, з портами або отворами, розташованими вздовж їхньої поверхні, щоб модулювати повітряний потік у них; це дозволяє їм створювати різні ноти в межах свого діапазону, підносячи різні висоти з одного джерела. Загалом меншим язичковим інструментам, таким як флейти та кларнети, потрібно менше повітря для сильніших вібрацій на вищих частотах, ніж більшим інструментам, таким як фаготи та гобої.
Розглянувши, як довжина інструменту, склад матеріалу та інші характеристики сприяють створенню частот, які можна побачити в чутному діапазоні людини, ми можемо побачити, що різні музичні інструменти мають відмінні властивості, які створюють унікальні звуки, коли їх маніпулюють у музичній експресії, – сприяючи нашому глибокому розумінню музики теорія!
Застосування основної частоти в музиці
Основна частота або перша гармоніка є ключовим елементом, про який варто думати як музиканту. Це найнижча частота періодичної звукової хвилі і відіграє істотну роль у тому, як ми сприймаємо решту гармонійного ряду. Для музиканта важливо розуміти, що таке основна частота та як її можна використовувати в музиці, щоб створити насичений і складний звук. Давайте дослідимо, як застосувати основну частоту до нашої музики.
Використання основної частоти для створення гармонії
У музиці фундаментальні звуки — це частота, на якій звук створює свій чіткий тон. Ця базова інформація, що міститься в елементах музики, як-от висота та гармонія, допомагає створити оригінальність музичного твору, який ви створюєте. Коли ви поєднуєте основну частоту одного інструменту з основною частотою іншого інструменту, створюється гармонія.
Щоб використовувати основну частоту для створення гармонії, важливо зрозуміти концепцію, що стоїть за цим. Термін «основна частота» відноситься до унікального резонансу будь-якої ноти або висоти, який є основним будівельним блоком. Розуміючи індивідуальні частоти кожного звуку, ви можете визначити його специфічний характер, а потім використовувати цю інформацію для побудови мелодій, акордів або гармонічної послідовності між двома різними інструментами чи звуками.
Наприклад, об’єднавши два звуки (A та B), де A має частоту 220 Гц, а B – 440 Гц — із співвідношенням основних частот 2:1 — ви можете створити інтервали великих терцій між A та B у гармонії (забезпечуючи обидва звуки). ноти дотримуються мажорного ладу). Крім того, якщо інший інструмент (C) входить в мікс на частоті 660 Гц — з ідеальним четвертим інтервалом від B — зберігаючи при цьому відповідні основні частоти в тому самому співвідношенні 2:1; Ще більше відчуття згуртованості буде створено між цими трьома інструментами, якщо грати разом!
Використання основних частот у поєднанні з мелодіями допомагає нам створювати складніші музичні композиції, які зберігають ідентичність бренду. Це також дозволяє нам досліджувати нові гармонійні текстури/звукові ландшафти, на відміну від усього, що ми чули раніше! Просто пам’ятайте, що використовуючи цей метод для створення музики; завжди починайте зі знайомства з основною частотою (FF) кожної висоти, оскільки вона може служити вашою дорожньою картою при створенні гармоній!
Використання основної частоти для створення ритму
Основна частота, або основна частота звукової хвилі, зазвичай використовується в музиці для створення ритму. Звукові хвилі, що рухаються повільніше, мають більшу довжину хвилі та нижчі частоти, тоді як звукові хвилі, що рухаються швидше, створюють вищі частоти. Регулюючи основну частоту синтезованої звукової хвилі, музиканти можуть ефективно маніпулювати потоком і темпом своїх композицій.
У багатьох жанрах музики різні основні частоти відповідають певним ритмам. Електронна танцювальна музика часто використовує цю техніку через швидкі коливання звуків із високими основними частотами. Навпаки, у композиціях хіп-хопу та ритм-енд-блюзу часто використовуються низькі звуки з великою довжиною хвилі, які рухаються зі спокійною швидкістю — це відповідає стабільному удару барабанів, який забезпечує стабільну ритмічну основу для вокальних елементів.
Маніпулюючи основною частотою синтезованої звукової хвилі, музиканти можуть створювати унікальні ритми, які визначають стилістичну ідентичність їх власної композиції. Завдяки навмисному використанню фундаментальних частот пристрої артистів розробили складні формули секвенування, які кидають виклик традиційним підходам до структури та динаміки музичної композиції. Музика, створена за допомогою цього методу, є засобом для вираження унікальних ідей чи історій.
Висновок
Підсумовуючи, розуміння основної частоти звуку є однією з основ створення музики. Без основної частоти було б важко розрізняти мелодії та створювати музику, яка резонує з людьми. Розуміючи поняття, пов’язані з нею, і процес її пошуку, ви можете створювати більш вражаючу музику для своїх слухачів.
Короткий опис основної частоти та її використання в музиці
Основна частота, також відома як «висота» звуку, є одним із основних компонентів, які використовуються для створення та ідентифікації музики. Ця частота є найнижчим тоном інструменту. Його можна як почути, так і відчути, і в поєднанні з іншими тонами створює обертони або «гармоніки». Ці додаткові частоти розширюють те, що ми чуємо в основних тонах, і роблять їх більш приємними при сприйнятті людським вухом.
У музичному контексті основна частота часто використовується для позначення початкових і кінцевих точок фраз шляхом гармонійних змін або шляхом розміщення їх на сильніших акцентах, ніж інші ноти. Він також може змінити існуючі шкали, щоб підкреслити певні інтервали краще, ніж інші. Маніпулюючи нею належним чином, композитори можуть підсилити певні емоції або викликати певну атмосферу в музиці. Основи також неймовірно важливі для багатьох музичних інструментів; струнні інструменти вимагають певної основної висоти, щоб залишатися в гармонії, тоді як духові інструменти використовують їх як орієнтири при складанні нот.
Підсумовуючи, основна частота є наріжним елементом музичної композиції та виконання, який існує з давніх часів. Можливість контролювати це дозволяє музикантам керувати музикою своєю волею та маніпулювати нею емоційно та естетично. Розуміння основної частоти допомагає нам краще зрозуміти, наскільки вона делікатна, але впливова в ширшому контексті музичної теорії та структури.
Я Йост Нуссельдер, засновник Neaera і маркетолог із контенту, тато, я люблю випробовувати нове обладнання з гітарою в основі моєї пристрасті, і разом зі своєю командою я створюю детальні статті в блозі з 2020 року. щоб допомогти вірним читачам порадами щодо запису та гітари.
